З приходом зими, попри холод, Пекін продовжує перебуватиу у велошерінговому бумі.
Як дослідив Пекінський муніципальний інститут міського проектування і дизайну, після започаткування полуг велошерінга відсоток мешканців міста, які обирають велосипед як засіб транспорту, зріс на 30%.
Від часів проведення реформаторської політики і політики відкритості в Китаї протягом 1970-х велосипед, наручний годинник і швейна машинка вважались необхідними предметами для молоді, яка збиралась одружуватись. Тоді ж по столичним вулицям і провінційних міст просувалися потоки велосипедів, завдяки чому пейзаж міста набував своєрідності. Тому Китай набув назву “Царства велосипедів”.
Все ж, в зв'язку з матеріальним збагаченням людей і перетворенням їхньої споживацької концепції, Китай перейшов до ери автомобілів. По статистичним даним, в кінці червня 2017, кількість транспортних засобів з двигунами по цілому Китаї була приблизно 304 мільйони. Під час такої автомобілізації пройшло поступове зникнення велосипедів.
В липні 2017 було приблизно 70 китайських компаній, спеціалізацією яких є експлуатація громадських велосипедів. На ринок випустили понад 16 млн велосипедів, в прокат двоколісних взяли більше 1,5 мільярда разів.
Багато міст в Китаї проводять активну роботу для відновлення велоінфраструктури. Біля 5-ї кільцевої дороги упорядкують і проведуть оптимізацію 3200-кілометрової системи велосипедних доріжок.
В місті Ченду (Сичуань, Південно-Західний Китай) хочуть спорудити спеціальні велосипедні смуги, довжина яких складе 798 км. В місті Сямень (Фуцзянь, Південно-Західний Китай) створили портальну велодоріжку завдовжки 7,6 км. Повернення тренду на велосипеди можна назвати унікальним феноменом в низці китайських міст.