«Українські острови», для багатьох це словосполучення здасться дивним і безглуздим. І справді, ми настільки звикли до того, що острови — це щось екзотичне, це місце десь в теплих краях де добре відпочивати. Але, як не дивно, Україна теж має свої острови, які хоч і поступаються в екзотичності Мальдивам або Канарам, але все ж вони зачаровують своєю красою. Про них ми і поговоримо сьогодні.
Джарилгач — це найбільший за площею (62 км2) острів не тільки України, але і Чорного моря в цілому. Він є частиною Херсонської області і давно вже став одним з улюблених місць для відпочинку як серед місцевих жителів, так і серед туристів. Дістатися до острова можна на водному транспорті, який виконує регулярні рейси з річкового вокзалу в Скадовську.
Але чому ж острів користується такою популярністю у відпочиваючих і чому його прийнято вважати вітчизняними Мальдивами. Та все просто. Справа в тому, що тут просто дивовижна природа, частково тому, що цих місць практично не торкнулася рука людини. Острову вдалося зберегти свою первозданну природу. А все завдяки тому, що з 1920-х років він є частиною заповідної зони.
Тут живуть самі різноманітні тварини, які багатьом здадуться екзотичними, наприклад, рожевий пелікан або чорний журавель. Крім того, тут водяться дикі кабани, яких, як стверджують туристи, можна годувати з рук, дикі коні, лані та муфлони. А в прибережній зоні плавають кілька видів дельфінів.
Ще однією визначною пам'яткою острова є старий маяк, що буі побудований ще в царські часи (1902 рік). Він був створений у Франції одним з учнів Гюстава Ейфеля. Так, того самого, який створив знамениту Ейфелеву вежу.
Бирючий Острів — це коса утворена за рахунок намиву і акумуляції донних відкладень і прибережних ґрунтів. Назва Бірючий Острів є історичною, тому що сьогодні він не є островом і має з'єднання з сушею. А островом він був до 1929 року, коли був відділений від материка невеликою протокою.
Дістатися сюди можна як морем з Генічеська, так і по суші через село Кирилівка (Запорізька область).
Бирючий Острів, як і Джарилгач, славиться своєю природою. І хоча він набагато менше, але все ж він надовго запам'ятається, завдяки своїм красивим і затишним пляжам та незайманій природі. Ще однією цікавою пам'яткою острова є президентська дача, побудована ще за часів СРСР при Хрущові. Подейкують, що вона користувалася популярністю у всіх президентів України з часів незалежності.
Є в Україні острови, які славляться не тільки своєю природою, але і мають складну історію, що йде корінням в старовину. Таким є острів Березань. Зберігає залишки багатьох культур. Його навіть називають островом археологом, так як розкопки тут ведуться майже кожне літо. Справа в тому, що в античні часи Березань був півостровом, тобто до нього можна було добратися по суші. І в різний час його заселяли греки, скіфи, сармати, готи. Так що на острові збереглося безліч історичних пам'яток: святилища, храми, житла різних епох і народів.
Ось тільки зараз острів є нежилим. З давніх часів він значно "всох" і жити на ньому досить складно. Тут немає джерела питної води і їжу знайти складно, так як великої живності тут не знайдеш. Але зате це прекрасне місце для відпочинку на якому можна усамітнитися.
до Речі, саме цей острів описував А. С. Пушкін розповідаючи про остров Буян в "Казці про царя Салтана".
Дістатися сюди можна з Очакова або Рибаківці на катері.
Зміїний разом з Березанню є двома "повноцінними" островами в Чорному морі. Вони були сформовані не намиванням, а внаслідок виходу скельних порід над поверхнею води. У свій час він був у центрі територіального конфлікту між Україною і Румунією, під час поділу шельфової зони, в якій виявилися поклади нафти. Румунія вважала, що Зміїний-це скеля в морі, а отже він не повинен враховуватися при розділі шельфової зони. У той час як Україна наполягала, що це повноцінний острів. Для цих цілей навіть створили населений пункт селище Біле. Він, до речі, є найбільш важкодоступним населеним пунктом України. Тим не менш, тут є магазин, музей і поштове відділення.
Своєю назвою він зобов'язаний сильній течії Дунаю, що впадає в Чорне море, як раз навпроти острова. Саме воно заносить на острів безліч вужів. Але цікавий Зміїний не ними, а птахами. Щовесни тут можна спостерігати близько 234 видів птахів, які використовують острів в якості місця для відпочинку при перельотах. Ну і, звичайно ж, вас не залишить байдужими природний пейзаж.
Дістатися сюди можна з міста Вилкове (Кілійський район, Одеська область), про який ми ще поговоримо. Але плисти доведеться близько 5 годин.
Ми вже згадували про містечку Вилкове, з якого можна дістатися до острова Зміїний. Але він цікавий і сам по собі. Насамперед тим, що є українською Венецією. Безліч каналів робить автомобіль не дуже популярним транспортним засобом, і місцеві жителі здебільшого воліють човни. І ось серед царства води є невеликий острів, та до того ж непростою. Мова, коненчно ж, йде про острів Очаківський, на якому організований музей "Квакенбург". Тут у деталях відновлені житла та предмети побуту старообрядців-липован, які залишили Росію після церковних реформ 17-18 століть і розселилися вздовж Дунаю.
Цікавий не тільки острів і музей, але і околиці. Як вже говорилося весь місто испещерен каналами і схожий на такий собі український варіант італійської Венеції, з особливим місцевим колоритом.
Про Хортиці не чув тільки глухий. Та це й не дивно, так як цей острів вважають мало не витоком української державності. Саме тут зародилося козацтво. Саме звідси були перші походи спрямовані на завоювання незалежності. І хоча сучасна Хортиця має мало спільного зі старою Хортицею відвідати її все-таки варто.
Справа в тому, що тут у 2004 році створили масштабну реконструкцію, наочно показує життя і устрій запорозьких козаків. Мова йде про історико-культурному комплексі «Запорізька Січ». Хоча залишки Запорізької січі виявилися затопленими після будівництва ДнероГЭС. Тим не менш реконструктори постаралися максимально точно відтворити будинки та їх внутрішнє оздоблення. Спираючись на історичні відомості, замальовки мандрівників і письменників.
Крім цього на острові є і стародавні пам'ятники, зокрема скіфські кургани і язичницькі святилища.
Світязь — це найбільше і найглибше озеро України. І майже в самому його серці розташований острів, названий островом Закоханих.
На цьому дикому острові є будиночок лісника, кілька альтанок і наглядова база орнітологів. Це заповідна зона, чудове місце для гніздування птахів. Особливо багато тут бакланів.
Також серед місцевих жителів він часто іменується островом космонавтів. Так як в часи СРСР тут розташовувалася база відпочинку підкорювачів космосу. Та це й не дивно, адже природа тут приголомшлива. Водна гладь, ліс, свіже повітря, спів птахів — що ще треба людині, що бажає відпочити від міської суєти.
В 76 км від Києва є містечко Ржищів, а поруч з ним є острів, який місцеві жителі прозвали "Островом відьом". А все через лису гору на острові. Насправді це, звичайно, ніяка не гора, а верхівка піщаного пагорба. Власне, всі острови в цій місцевості утворилися через затоплення під час будівництва Канівської ГЕС. Та колись ці острови були високими пагорбами. І деякі з цих пагорбів через високий вміст піску в ґрунтах мають «лису» вершину. Тобто таку, на якій геть відсутня рослинність або присутня лише в незначній кількості.
Здавна такі вершини пагорбів називали ведьмиными горами. Згідно з народними повір'ями трава і дерева тут не росли, бо відьми проводили тут свої шабаші. Саме завдяки таким забобонам острів і отримав таку цікаву назву.
Тим не менш знаходяться і ті, хто вважає це місце дійсно володіє особливою аурою і енергетикою. Так дехто стверджує, що «Відьмин острів» знаходиться на одному меридіані з єгипетськими пірамідами. А багато хто з відвідувачів острова кажуть, що тут дійсно розгортається душа і додаються сили!
Неподалік від Лисої гори розташована старовинна церква з дзвіницею, яка збудована у 1812 році в стилі українського бароко і теж оточена водою. Дістатися до церкви з боку Ржищева можна по воді на катері або на недавно побудованому містку — з протилежного берега Дніпра.
Ще один Острів Закоханих знаходиться в Тернополі. Є у міста величезний ставок, який виник майже в той же час, що і саме місто. У 1548 року Ян Тарновський (власник Тернопільського замку і засновник міста) отримав дозвіл від польського короля на будівництво греблі та створення ставу на заболочених ділянках річки Серет. Тоді він розглядався додатковий кордон при обороні від татарських набігів.
Тоді ставок не вражав своїми розмірами, він був всього 7 км в довжину і 2.3 км в ширину. Значні зміни відбулися в 50-х роках 20-го століття. Тоді став не тільки реконструювали, але і значно розширили. Так що тепер ставок займає площу близько 300 га. Також під час реконструкції ставу був створений штучний острів, який став однією з перлин міста.
Одне з найпопулярніших місць для відпочинку у днепровчан — Монастирський острів. Тут не тільки прекрасна паркова зона, але і нова оглядовий майданчик, з якого відкривається прекрасний вид на місто.
Якщо вірити стародавнім легендам, то і саме тут зупинявся апостол Андрій Первозванний під час своєї подорожі до Києва. А також у часи Русі тут був візантійський монастир, який відвідувала княгиня Ольга.
Зараз же острів не тільки цікаве історичне місце, але і прекрасна рекреаційна зона. Тут є зоопарк, акваріум, парк дитячих атракціонів, кафе і ресторани, кінний двір, пляжна зона та водна станція.