вгору
У рубриці
Додати пост Додати пост

Сучасне середньовіччя

 

«Немає людини, яка була б як Острів, сам по собі, кожна людина є частиною Материка, частиною Суші; і якщо хвилею знесе в море берегову Скелю, менше стане Європа ... ».

Джон Донн

Заголовок цього поста — це деяка алюзія на книгу італійського філософа Умберто Еко “Середні віки вже почались”. І хоча далі буде йти мова не зовсім про те що в книзі, але дещо спільне у них все ж є — ідея того, Середньовіччя нікуди не зникло.

Власне, розпочати я хочу з питання, як ви взагалі ставитись до епохи Середніх віків? Якщо ваші знання обмежуються романами про благородних лицарів та вродливих принцес, то я змушений вас розчарувати. Середні віки — це жахлива епоха хвороб, бруду та жорстокості, коли життя людини не коштувало майже нічого. І якщо подивитись навколо з тих пір деякі речі майже не змінились. Як ви думаєте що спільного між тією епохою й сьогоденням? Таке ж зневажливе відношення до людського життя.

Але до чого я веду. Чи знали ви, що смертність під копитами коней у середньовічному місті, була чимось звичайним. Якщо якийсь сиволапий селянин чи міщанин не встигав уступити дорогу вершнику, то великої трагедії з цього приводу не робили. Черговий дурень, який сам винен у своїх бідах. Але тоді час був такий, коли життя мало чого коштувало. Зараз же процвітають ідеї гуманізму. З усіх боків звучить, що людське життя — це найвища цінність. Та що там, це навіть у конституції зазначено. Але ось проблема, далі слів справа не йде. Зараз, як сотні років тому люди гинуть на дорогах в мирний час, але для більшості, а головним чином для можновладців, їх смерть лише статистика.

Щоб краще зрозуміти масштаби катастрофи, що наразі відбувається в Україні я наведу деякі статистичні данні.

Так за данними що можна знайти у відкритому доступі на сайті Управління безпеки дорожнього руху (http://www.sai.gov.ua/) у 2016 році відбулося 158776 дорожньо-транспортних пригод, з них 3410 ДТП в яких загинула мінімум одна людина, та 33613 ДТП учасники яких зазнали травм. Тобто за минулий рик на дорогах в наслідок ДТП загинуло мінімум 3.5 тисячі українців (і це скоріш за все заниженні данні, але детальніше про це поговоримо далі). Загинули не від снарядів чи куль в районі АТО, а в мирних містах. До речі, про АТО, за даними ООН в минулому році в зоні проведення бойових дій загинуло 9333 людини, але це загальна цифра, яка включає як цивільне населення так втрати серед українських військовослужбовців та бойовиків. Тобто втрати від ДТП складають майже 40% від людських втрат в районі бойових дій.

Але найцікавіше, що замість реальної боротьби з цим катастрофічним явищем можете почитати тут.

Але якщо коротко, то наведенні вще данні стосовно смертності на дорогах значно заниженні, саме про це свідчить розслідування громадськой організації “Vision Zero”.

Підсумок, хтось скаже, шо подібні цифри не є новиною, і я погоджусь, адже саме це є найсумнішим. Для прикладу в Німеччині за минулий рік загинуло 3214 людини, при тому що кількість автомобілістів там значно вища (544 автівки на 1000 жителів проти 202 автівок на 1000 жителів в Україні). Та й кількість ДТП там значно вища 2.6 млн ДТП проти 158 тис. Тобто процент летальних дорожньо-транспортних пригод у нас значно вище. Якак тому причина? Та їх безліч:

  • непродумана дорожня інфраструктура;

  • жахлива культура водіння;

  • жахливі дороги і т.д.

 

Й замість того, щоб робити якісь кроки, направленні на зменшення смертей, нам просто малюють гарну картинку. Мовляв, вам дурням і цього вистачить. Себто для чиновників життя звичайних людей не значать майже нічого. У цьому наше сьогодення схоже на середньовіччя. Дякую за увагу.

Зотов Илья

© 2017, ВЕЛОГЕН®. Правові угоди. Використання матеріалів сайту без активного посилання на сайт не дозволяється.