Натрапив тут на новину про «чергове» відкриття харківського велотреку і від душі пореготав. Бо реконструкція харківського треку тривала 5 років з перервами, а всього на неї було витрачено 11 000 000 гривень. А в підсумку харків'яни отримали не зовсім те, що їм колись обіцяли. І епопея з харківським велотреком, не менш цікава, ніж з київським, хоча говорять про неї набагато менше. Тому вирішив освіжити пам'ять тим, хто забув з чого все починалося і розповісти «веселу» історію тим, хто не в курсі.
До початку 2000-х років велотрек в Харкові, що був одним з 3 існуючих українських велотреків, перебував у плачевному стані. Його покриття просто не дозволяло ні проводити тренування спортсменів, ні тим більше гонки.
Перші повідомлення про реконструювання харківського велотреку фізкультурно-спортивної спільноти «Динамо» з'явилися ще в 2009 році. Саме тоді Харківська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» замовила проект з реконструкції. Згідно з ним, на велотреку повинні були замінити дорожнє полотно, зробивши його з Спецбетони, а внутрішнє покриття повинне було складатися з штучного газону. Також на арені планувалося створити 2 майданчики для великого тенісу і 1 майданчик для міні-футболу. А також облаштувати прилеглу територію.
В цьому ж році був представлений проект нового велотреку. За задумом архітекторів він мав стати критим і мати досить сучасний зовнішній вигляд.
2012 році в ЗМІ з'являється інформація про старт реконструкції, правда в її план було внесено ряд суттєвих змін. Головна з них - відмова від створення критого велотреку. Пославшись на недостатнє фінансування, було прийнято рішення залишити велотрек відкритим. Так як виділених державою 7 000 000 гривень недостатньо для створення критої арени.
Будівельні роботи почалися на початку червня 2012 року і за планом повинні були закінчитися до вересня того ж року. У вересні дату здачі перенесли на жовтень і збільшили суму робіт з 7 до 8 млн. Грн., Але і в жовтні будівельні роботи не були завершені.
ЗМІ і влада мовчить про те, коли ж закінчаться будівельні роботи. Але в блогосфері з'являється інформація про те, що зовнішні будівельні роботи практично закінчені станом на серпень 2013 року.
Зокрема, вже тоді спостерігалися дефекти ремонту.
«Реконструкція як завжди проводилася кривими руками ледачих робітників і злодійкуватих господарників-виконробів, тому на трибунах вже посипалася штукатурка, і взагалі виглядають вони так, як ніби їх не для глядачів робили а так .. для галочки» - пише блогер.У грудні 2013 року, міські чиновники планували перевести велотрек, що належить Харківському відділенню фізкультурно-спортивного товариства «Динамо», у власність міста.
Конференція Харківської обласної організації товариства «Динамо» скасувала рішення про передачу стадіону "Динамо" (Харків) в комунальну власність міста
Роботи по реконструкції були припинені.
Епопея з передачею спорткомплексу (сюди входить і велотрек), що належить ФСТ «Динамо», у власність міста продовжилася.
Реконструкція знаходиться все в тому ж підвішеному стані. Заливка нового покриття та трибун була завершена, а ось облаштування внутрішньої частини трека, а також роздягалень, душових кабін і кімнат для занять були «в процесі завершення» другий рік.
Восени 2016 року відбулося «урочисте відкриття» реконструйованого треку, на якому були присутні міністр молоді та спорту України Ігор Жданов, голова ФСТ «Динамо» - міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков.
До цього моменту покриття треку, яке закінчили робити ще в 2013 році залишало бажати кращого. Команда проекту «ВЕЛОГЕН», перебуваючи на конференції «Велофорум 2016», особисто спостерігала тріщини і вибоїни в бетоні треку.
На сайті Федерації велоспорту України з'явилося повідомлення про «офіційному» відкритті велотреку. Тобто харківський велотрек відкривають вже другий рік поспіль. На прикритті велотреку вже видно сліди косметичного ремонту.
Як виглядав трек до «офіційного» відкриття ви можете подивитися на аматорському відео, знятим харківськими велосипедистами в травні 2017 року.
Реконструкція велотреку обійшлася в 11 000 000 гривень і в 5 років часу, і я щиро сподіваюсь, що це відкриття буде остаточним.